- предпринимателя быстрее, чем регистрация юридического лица. Частный предприниматель удобен с налоговой точки зрения. Не придется уплачивать налог на прибыль в размере 25% и ряд других налогов, плательщиками которых являются юрлица. Можно выбрать единый налог, размер которого определяется в зависимости от видов деятельности. Максимальная ставка - 200 грн. в месяц. Отчётность максимально упрощена и подаётся в налоговые органы поквартально.
Довольно важным моментом при регистрации ФЛ-П является то, что и сама регистрация и дальнейшая подача отчётности осуществляется в госорганы по месту проживания, указанному в документах, т.е. по месту регистрации (прописки).
| Дата введення в дію | Розмір МЗП на місяць | Нормативний акт, яким було встановлено новий розмір МЗП |
| 01.01.2004 р. | 205 грн. | Закон України від 27.11.2003 р. N 1344-IV "Про Державний бюджет України на 2004 рік" |
| 01.09.2004 р. | 237 грн. | Закон України від 27.11.2003 р. N 1344-IV "Про Державний бюджет України на 2004 рік" із змінами, внесеними Законом України N 1801-IV від 17.06.2004 р. |
| 01.01.2005 р. | 262 грн. | Закон України від 23.12.2004 р. N 2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" |
| 01.04.2005 р. | 290 грн. | Закон України від 18.03.2005 р. N 2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актах” |
| 01.07.2005 р. | 310 грн. | Закон України від 18.03.2005 р. N 2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актах” |
| 01.09.2005 р. | 332 грн. | Закон України від 18.03.2005 р. N 2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актах” |
| 01.01.2006 р. | 350 грн. | Закон України від 20.12.2005 р. N 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік” |
| 01.07.2006 р. | 375 грн. | Закон України від 20.12.2005 р. N 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік” |
| 01.12.2006 р. | 400 грн. | Закон України від 20.12.2005 р. N 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік” |
| 01.01.2007 р. | 400 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V |
| 01.04.2007 р. | 420 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V |
| 01.07.2007 р. | 440 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V |
| 01.10.2007 р. | 460 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V |
| 01.01.2008 р. | 515 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 28 грудня 2007 року N 107-VI |
| 01.04.2008 р. | 525 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 28 грудня 2007 року N 107-VI |
| 01.10.2008 р. | 545 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 28 грудня 2007 року N 107-VI |
| 01.12.2008 р. | 605 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 28 грудня 2007 року N 107-VI |
| 01.01.2009 р. | 605 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" |
| 01.04.2009 р. | 625 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" |
| 01.07.2009 р. | 630 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" |
| 01.10.2009 р. | 650 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" |
| 01.11.2009 р. | 744 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" |
| 01.01.2010 р. | 869 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ від 20.10.2009 р. №1646-VI |
| 01.04.2010 р. | 884 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ від 20.10.2009 р. №1646-VI |
| 01.07.2010 р. | 888 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ від 20.10.2009 р. №1646-VI |
| 01.10.2010 р. | 907 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ від 20.10.2009 р. №1646-VI |
| 01.12.2010 р. | 922 грн. | ЗАКОН УКРАЇНИ від 20.10.2009 р. №1646-VI |
| 01.01.2011 р. | 941 грн. | Проект |
| 01.04.2011 р. | 960 грн. | Проект |
| 01.10.2011 р. | 985 грн. | Проект |
| 01.12.2011 р. | 1004 грн. | Проект |
| Anhang | Größe |
|---|---|
| nalogovyj_kodeks.pdf | 1.31 MB |
Одной из основных систем налогообложения, по которой могут работать предприниматели, является так называемая общая система. Для ее применения не нужно подавать в налоговую инспекцию по месту регистрации специальное заявление. Данная система налогообложения применяется в том случае, если предприниматель при регистрации в органе налоговой службы не подает заявление о применении одной из упрощенных систем налогообложения (с уплатой единого или фиксированного налога). В таком случае считается, что он будет работать по общей системе налогообложения с уплатой авансовых платежей.
Предпринимателю, уплачивающему налоги по общей системе налогообложения, следует помнить, что при осуществлении торговли за наличный расчет и предоставлении бытовых услуг населению в порядке, определенном в Законе Украины от 23.03.96 г. № 98/96-ВР "О патентовании некоторых видов предпринимательской деятельности", необходимо приобретать торговый патент. За его отсутствие к предпринимателю могут быть применены штрафные санкции.
Осуществление предпринимательской деятельности предполагает обязательное проведение расчетных операций. Денежные расчеты могут производиться как наличными средствами, так и безналичными. В случае осуществления наличных расчетов при работе по общей системе налогообложения требуется использование РРО. Предприниматели, уплачивающие налоги по общей системе налогообложения, подлежат обязательной регистрации в качестве плательщиков НДС при достижении объема налогооблагаемых операций в размере 300 тыс. грн.
Основными документами, регламентирующими порядок применения предпринимателями общей системы налогообложения, является Декрет КМУ от 26.12.92 г. № 13-92 "О подоходном налоге с граждан", с изменениями и дополнениями (далее – Декрет № 13-92), и разработанная в соответствии с ним Инструкция о налогообложении доходов физических лиц от занятия предпринимательской деятельностью, утвержденная приказом ГГНИ Украины от 21.04.93 г. № 12, с изменениями и дополнениями (далее – Инструкция № 12).
В указанных документах определен порядок:
Схема исчисления дохода, подлежащего налогообложению при данной системе, такова: из полученного предпринимателем за отчетный период валового дохода исключаются расходы, связанные с получением дохода, и полученный чистый доход подлежит обложению налогом с дохода по ставке 15%. Кроме того, с чистого дохода уплачиваются взносы в Пенсионный фонд Украины.
В валовой доход зачисляется выручка, поступившая предпринимателю как в денежной, так и в натуральной форме. Таким образом к составу валового дохода предпринимателя, работающего по общей системе налогообложения, относятся:
В отличие от юридических лиц у предпринимателей валовой доход определяется не по принципу первого события, а по так называемому "кассовому методу", т. е. в момент поступления оплаты за отгруженный товар (продукцию).
К составу расходов, непосредственно связанных с получением дохода предпринимателя, относятся расходы, включаемые в состав валовых расходов производства (обращения) или подлежащие амортизации согласно ст. 5 и 8 Закона Украины "О налогообложении прибыли предприятий" в редакции Закона Украины от 22.05.97 г. № 283/97-ВР (далее – Закон № 283).
Расходы частного предпринимателя, работающего по общей системе налогообложения, могут исчисляться двумя способами:
При исчислении расходов по первичным документам следует учесть, что в приложении № 7 к Инструкции № 12 указано, что поскольку физические лица не являются юридическими лицами и плательщиками налога на прибыль и, соответственно, не обязаны вести бухгалтерский учет, они формируют расходы согласно перечню ст. 5 "Валовые расходы" и ст. 8 "Амортизация" Закона № 283 с некоторыми особенностями.
Основные правила включения затрат в состав расходов предпринимателей, работающих по общей системе налогообложения, при учете расходов по первичным документам:
Для того чтобы уменьшить размер валового дохода на расходы, связанные с его получением, необходимо выполнение нескольких условий:
Если предприниматель, определяет размер своих расходов по нормам в процентах к валовому доходу, он должен руководствоваться приложением № 6 к Инструкции № 12. В этом случае он может не иметь первичных документов, подтверждающих расходы, если их обязательное наличие не предусмотрено другими законодательными актами. Если предприниматель является плательщиком НДС и претендует на налоговый кредит, ему придется вести учет расходов по первичным документам.
Какой бы способ определения расходов не избрал предприниматель, ему необходимо вести учет доходов и расходов в книге учета доходов и расходов граждан – субъектов предпринимательской деятельности по форме приложения № 10 к Инструкции № 12 (далее – Книга ф. № 10). В зависимости от вида и специфики предпринимательской деятельности по согласованию с органами налоговой службы по месту регистрации в форму Книги ф. № 10 могут вноситься изменения и дополнения.
Утвержденный Порядок ведения Книги ф. № 10 отсутствует. Единственный документ, в котором приведен порядок ведения Книги ф. № 10 при осуществлении деятельности в сфере торговли приведен в письме ГНА Украины от 05.11.97 г. № 17-0117/10-8886. Данные из Книги ф. № 10 за квартал (год) являются основанием для заполнения предпринимателями деклараций о доходах, подлежащих налогообложению. При этом следует учесть, что предпринимателями, зарегистрированными в качестве плательщиков НДС, в Книгу ф. № 10 суммы выручки и расходов отражаются без НДС. Если же предприниматель не является плательщиком НДС, расходы отражаются в Книге ф. № 10 с учетом НДС, который уплачен в составе цены приобретенного товара. Валовой доход также формируется без НДС, поэтому вся сумма выручки, поступившей в наличной, безналичной или натуральной форме предпринимателю – неплательщику НДС, будет считаться его валовым доходом.
В соответствии со ст. 13 Декрета № 13-92 и п. 13 Инструкции № 12 налогооблагаемым доходом предпринимателя считается совокупный чистый доход, т. е. разность между валовым доходом и документально подтвержденными расходами, непосредственно связанными с получением дохода. В течение года и доходы, и расходы учитываются нарастающим итогом. Если в отчетных кварталах "не хватило" дохода, за счет которого можно было бы списать всю сумму понесенных расходов, они учитываются при исчислении чистого дохода за отчетный год. Таким образом, при исчислении чистого дохода все расходы (в пределах годовой суммы полученных доходов), понесенные в связи с получением валового дохода за календарный год, будут учтены. Расходы, понесенные в одном календарном году, не исключаются из валового дохода, полученного предпринимателем в другом (следующем) календарном году.
Чистый доход предпринимателя, работающего по общей системе налогообложения, подлежит обложению налогом с дохода по ставке 15% независимо от того, является предпринимательская деятельность основным местом работы или нет.
Налог, исчисленный органом налоговой службы, уплачивается в следующем порядке:
Из чистого дохода предпринимателя, работающего по общей системе налогообложения, также удерживаются взносы в Пенсионный фонд Украины. Размер взносов исчисляется предпринимателем самостоятельно исходя из суммы чистого дохода по итогам прошлого года и в течение года уплачивается в виде авансовых платежей в те же сроки, что и авансовые платежи налога с дохода.
Кроме налога с дохода и взносов в Пенсионный фонд предприниматели уплачивают другие налоги и сборы, установленные действующим законодательством. Необходимость уплаты таких налогов зависит от вида деятельности предпринимателя.
Введение общей системы налогообложения по новым правилам предполагается уже с 1 января 2011 года. Общей системе налогообложения посвящена статья 177 раздела IV Налогового Кодекса.
Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
177.1. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 Кодексу.
(167.1. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею,виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.)
177.2. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
177.3. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
177.4. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом ІІІ Кодексу.
Не належить до витрат фізичної особи - підприємця вартість придбаного рухомого і нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, у разі якщо таке майно придбано до державної реєстрації фізичної особи - суб’єктом підприємницької діяльності та/або не використовується в такій діяльності.
177.5. Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
177.5.1. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
177.5.2. Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.
Платники податку розраховують та сплачують авансові платеж і у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році.
177.5.3. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи та суми плати за торговий патент на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платникуподатку в порядку, передбаченому цим Кодексом.
177.6. У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.
177.7. Фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника-фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.
177.8. Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
(14.1.195. працівник- фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;
14.1.222. роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами. Для цілей розділу ІV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно - правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими;)
177.9. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.
177.10. Фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
177.11. Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
(49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб -підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.)
177.12. Іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами, і на них поширюється дія пункту 177.11 цієї статті.
это способ налогообложения доходов физического лица - предпринимателя путем получения Свидетельства ЕН.
Предприниматель, работая на едином налоге (или торговом патенте) ежемесячно уплачивает «фиксированный» единый налог, независимо от размера своей прибыли (ставка единого налога варьируется от той деятельности, которую осуществляет частный предприниматель) и составляет от 20 грн. до 200 грн.
Свидетельство ЕН освобождает предпринимателя от уплаты следующих налогов и сборов:
Применение системы налогообложения по единому налогу возможно при соблюдении определенных условий: объем выручки от реализации за календарный год не должен превышать 500 000 грн., количество наемных работников, включая членов семьи, не должно превышать 10 человек и предприниматель не может торговать ликеро-водочными, табачными и горюче-смазочными материалами.
Несмотря на то, что ставка единого налога не зависит от объема выручки, полученной в отчетном периоде, предприниматели не освобождены от ведения учета доходов и расходов. Но учет этот также упрощен.
наряду с общепринятой системой налогообложения является одним из альтернативных способов налогообложения доходов предпринимателя.
При выборе способа налогообложения своих доходов путем уплаты фиксированного налога должны соблюдаться следующие условия:
Частные предприниматели – плательщики фиксированного налога освобождены от обязательного ведения учета доходов и расходов.
Размер фиксированного налога устанавливается соответствующим местным советом в зависимости от территориального расположения места торговли и не может быть меньше 20 грн. и больше 100 грн. за календарный месяц для физических лиц, осуществляющих предпринимательскую деятельность самостоятельно.